Дивина, наче вже
читано-перечитано тієї поезії: і талановитої, і геніальної, і буденної, яка
швидко забувається, тож і подумалося, — що я для себе нового знайду у тих
книжечках, які подарував Яків Ковалець, маловідомий мені своєю творчістю? А тут тобі з першої сторінки:
Занімів, чекаючи тебе,
Хіба знав, що
буде так між нами.